Франс де Вааль

Мораль без релігії. В пошуках людського у приматів

• Книжка-сенсація! Перекладено більш ніж 20 мовами
• Автор є однією з найвпливовіших особистостей у світі за версією журналу Time
Ми звикли, що мораль притаманна винятково людині. Ми пишаємося цим і тим, що саме моральність робить нас кращими за тварин. Але що, як це не так? Що, як саме у тварин варто шукати коріння людської моралі? Всесвітньо відомий вчений-біолог Франс де Вааль майстерно розвінчує всі «моральні» стереотипи. Експериментальним шляхом науковець виявив у приматів зародки етичної поведінки. Його дослідження стали справжньою революцією. Адже, виявляється, шимпанзе, бонобо, собаки, слони і навіть рептилії здатні до співчуття та інших виявів моральності. Поряд із захопливою розповіддю та цікавими історіями автор книжки звертається до глибоких філософських питань, пов’язаних з наукою та релігією, їхнім вічним протистоянням. Книжка, написана доступно та жваво, захопить як фахівців, так і широкий читацький загал.
Про автора:
Франс де Вааль — голландсько-американський науковець, який присвятив життя дослідженню приматів та вивченню поведінки тварин і людей, є директором Living Links Center в Національному центрі дослідження приматів Йеркса, професор кафедри психології Університету Еморі в місті Атланта, США, член Нідерландської королівської академії наук та Національної академії наук США. За версією журналу Time Франс де Вааль є однією з найвпливовіших осіб у світі.
• Міжнародний бестселер
• Від автора «Ми були брехунами»
• Історія в дусі «Талановитого містера Ріплі»
366 printed pages
Original publication
2021

Impressions

    b5260003455shared an impression4 days ago
    💤Borrrriiinnng!

Quotes

    b5844047560has quotedlast month
    «Кожен із нас потребує знання про те, ким він є і що є цінним, мети, до якої можна прямувати і якою варто жити… Світська думка намагається уникнути традиційного питання, яке порушили греки на світанку філософії, — про те, що наповнює обмежене людське життя сенсом, робить його важливим і вартим зусиль… Жодна про­паганда невір’я, хоч би яка красномовна вона не була, не викличе світської революції, доки ці факти не отримають визнання. Тимчасове викорінення забобонів, без уваги до функцій, які виконує релігія, створює вакуум, який можуть легко заповнити найгрубіші форми буквалістської міфології…»
    b5844047560has quotedlast month
    відганяємо від себе думки про смерть. Звичайно, жодна нормальна людина не заперечуватиме, що вона смертна, але більшість із нас поводяться так, ніби житимуть вічно. Картина Босха є гігантським попередженням про небезпеку цієї ілюзії. «Сад» по вінця переповнений одинаками середнього віку, які зайняті своїми маленькими задоволеннями. Як сказав один експерт, «вони зовсім не думають про завтра, їхнім єдиним гріхом є нерозуміння гріха»17. Незважаючи на свою масовість, кожна з оголених фігур здається самотньою та заглибленою в себе; у цьому вони схожі на сучасних підлітків, які не відриваються від своїх смартфонів навіть тоді, коли йдуть групою. Гедоністи центральної панелі «Саду» не виховують дітей, не роблять нічого важливого — вони замкнені у своїх екзистенційних коконах, за винятком випадкових еротичних пригод, для яких потрібен партнер. Якщо це і є рай насолод, то в ньому немає ані цілей, ані досягнень. Ці люди ніби не звертають уваги на більший світ, на смерть і руйнування, що неминуче випадуть на їхню долю. Вони діють як безсмертні. З іншого боку, ми, глядачі, бачимо жахи на правій панелі та розуміємо, що трапиться невдовзі.
    b5844047560has quotedlast month
    «Сад» закликає нас уявити собі світ, у якому ми робимо наші щоденні справи без божественних вказівок про те, що є правильним і неправильним, і без нагляду Бога. Здається, Босх говорить про те, що такому світові все одно потрібна мораль, і ті, хто не вестимуть гідне життя, все одно діставатимуть покарання: замість того, щоб іти до пекла, воно саме прийде до них на землі.

On the bookshelves

fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)