Мораль без релігії. В пошуках людського у приматів

Для тих, хто вважає, що мораль виходить просто від Бога-творця, теорія еволюції відкриває моральну прірву.

Чи є людина прорахунком Бога? Чи це Бог — прорахунок людини?

Фрідріх Ніцше1

Чи є людина прорахунком Бога? Чи це Бог — прорахунок людини?

яку б роль не відігравала релігія в розвитку моралі, вона почала відігравати її запізно. Спочатку виникла мораль, а потім за неї схопилася сучасна релігія. Замість того щоб дати нам моральний закон, великі релігії винайшли для того, щоб підтримати його.

ми, люди, маємо довгу історію створення нових структур на вершині старих фундаментів.

в одному нещодавньому дослідженні порівняли причини, через які віряни та невіряни допомагають іншим. Воно виявило, що невіряни більш чутливо ставляться до ситуацій, які трапляються з іншими, а їхній альтруїзм ґрунтується на співчутті. На відміну від них, вірянами, здається, рухало почуття обов’язку та правила поведінки, яких вони повинні дотримуватися згідно зі своєю релігією. Поведінковий результат був однаковим, але основні мотиви здавалися різними32. Зрозуміло, що є багато причин для доброти, і релігія — лише одна з них.

Із цієї думки виходить, що не Бог познайомив нас із мораллю, а навпаки. Бога створили, щоб допомогти нам жити в той спосіб, який, за нашими відчуттями, є правильним

Ми, люди, були високоморальними ще тоді, коли блукали невеликими групами в саванні. Лише коли розміри суспільства почали зростати, а правила, що ґрунтувалися на взаємності та репутації, — хитатися, виник­ла потреба в образі Бога, який учить моральності

мораль передує релігії, зокрема панівним релігіям сучасності

Є думка, що у великих суспільствах, як-от наше, існує потреба в нагляді, уявному чи справжньому, щоб забезпечити високий рівень співпраці. В анонімній масі можна дуже легко й безкарно залишатися дармоїдом.