не гнатися ні за грошима, ні за красою, ні за популярністю, а віддати перевагу таким цілям, як особистісне зростання, добрі людські стосунки і солідарність з іншими людьми

Оскільки нам не віриться, що ми й справді гідні чогось хорошого і що воно могло б нам належати, то ми відчайдушно боїмося все це втратити.

У своєму огляді літератури про психологію щастя Соня Любомирські, Кеннон Шелдон і Девід Шкаде демонструють, що рівень щастя конкретної людини зумовлений здебільшого трьома чинниками: «Це генетично обумовлена константа, яка визначає рівень щастя, випадкові чинники, через які ми щасливі або нещасливі, і, нарешті, наші дії і звички, що сприяють нашому щастю або роблять його неможливим». З генами ми нічого вдіяти не можемо, та й над обставинами, за яких нам доводиться жити, ми часто не владні, зате цілком у наших силах змінити звички й рід занять. Як стверджує Любомирські та її колеги, саме третій фактор «відкриває перед нами можливість стати щасливішими надовго і всерйоз». Коли ми взялися за справу, яка править для нас за джерело сенсу й насолоди, це істотно підвищує рівень нашого духовного добробуту.