Ця книга вразила мене своєю глибинною еволюцією, яку автор символічно назвав “Все рушиться”.
Коли я тільки почала її читати, першою звернула увагу на дитячу травму головного героя — і як вона вплинула на все його подальше життя. Але, розгортаючи сторінку за сторінкою, наче пірат, який знаходить усе нові й нові скарби, я зрозуміла: було б нерозумно судити про цю історію крізь призму сучасного мислення. Те, що відбувається в книзі, — це світ із власними правилами, законами, цінностями. Його потрібно сприймати цілісно, не намагаючись підганяти під наші мірки.
Це не трагедія. Це — неминуча еволюція.
І якщо в якийсь момент вам здасться, що ця книга надто жорстока — не поспішайте з висновками. Можливо, просто ще не час. Спробуйте повернутись до неї пізніше й читати не через жорстокість, а крізь сенс. Бо ця історія — глибша, ніж здається.
У підсумку я безмежно щаслива, що відкрила для себе цю історію. Вона захопила моє серце, торкнулася найглибших частин мого світосприйняття й залишила слід — як щось справжнє, сильне й таке, що хочеться пронести з собою далі.
Одного дня я обов’язково поділюсь цією книгою зі своїми дітьми. Бо саме такі історії вчать бачити глибше, думати ширше і розуміти світ не лише розумом, а й серцем.