Поетика

одо кількості акторів, то Есхіл[42] перший запровадив двох замість одного; він зменшив також значення хору і надав провідної ролі діалогові; Софокл увів трьох акторів і сценічні декорації[43].

Тому, каже дехто, ці твори й звуться драмами[26], що люди в них зображаються діючими.
Дорійці[27] сперечаються за право називатися творцями трагедії і комедії, — комедію бо винайшли мегарці[28], як тутешні, в яких вона виникла разом із демократією, так і сицилійські, тому що звідти походив поет

Тому, каже дехто, ці твори й звуться драмами[26], що люди в них зображаються діючими.

Так, Полігнот[15] зображав людей кращими, Павсон[16] — гіршими, Діонісій[17] — такими, як вони є. Очевидно, що й кожен із зазначених видів наслідування матиме ці відмінні риси, отже, й буде тим, а не іншим, у залежності від того, що саме відтворюватиме.
Такі відмінності можуть вини

Суть епічної і трагічної поезії, комедії та поезії дифірамбічної[1] а також більшої частини флейтової і кіфаристичної музики[2], власне кажучи, полягає в наслідуванні[3]. Відрізняються ж вони одна від одної трьома рисами, а саме: чим, що і як наслідують, а це не одне і те ж саме.
Подібно до того, як дехто наслідує багато речей, відтворюючи їх — одні в барвах і формах, інші голосом, завдяки майстерності або практичним навикам, — так і в щойно згаданих мистецтвах провадиться наслідування в ритмі, слові, в мелодії, — нарізно або разом.

уть епічної і трагічної поезії, комедії та поезії дифірамбічної[1] а також більшої частини флейтової і кіфаристичної музики[2], власне кажучи, полягає в наслідуванні[3]. Відрізняються ж вони одна від одної трьома рисами, а саме: чим, що і як наслідують, а це не одне і те ж саме.
Подібно до того, як дехто наслідує багато речей, відтворюючи їх — одні в барвах і формах, інші голосом, завдяки майстерності або практичним навикам, — так і в щойно згаданих мистецтвах провадиться наслідування в ритмі, слові, в мелодії, — нарізно або разом.

Через те, що поет відтворює дійсність так само, як живописець або якийсь інший художник, то йому доводиться відтворювати речі якимсь одним із трьох способів: або такими, як вони були і є, або як про них кажуть і думають, або якими вони повинні бути

найважливіше — розумітися на метафорах. Тільки цього не можна перейняти від іншого, це — ознака обдарованості, бо складати хороші метафори — це значить помічати схожість.

поет через художнє відтворення повинен давати насолоду всупереч переживанням співчуття і жаху

Характер — це те, в чому виявляються схильності людини. Тому-то не відбиває характеру та мова, з якої не ясно, до чого саме прагне людина або чого уникає. Мислення виявляється в тому, чим доводять існування або неіснування чого-небудь або взагалі що-небудь висловлюють