7 1/2 уроків про мозок

Ми не сприймаємо кожну свою думку, кожне почуття щастя, гніву чи страху, кожні обійми, кожну добру справу й кожен удар як поповнення чи витрати нашого метаболічного бюджету, але насправді відбувається саме це.

Афект схожий на барометр вашого самопочуття. Згадайте, що ваш мозок постійно веде бюджет вашого тіла. Афект підказує, збалансований ваш бюджет тіла чи під загрозою. В ідеалі еволюція мала б дати вам щось конкретніше, на кшталт застосунку чи смартгодинника, для точної регуляції вашого бюджету тіла. Ви чули б: «Біп! У вас падає рівень глюкози. З’їжте яблуко, а ще краще шматочок шоколаду. І до речі, ви мало спали минулої ночі, тому у вас знижується рівень хімічної сполуки мозку, що називається дофаміном. Випийте велику чашку кави, краще темного обсмаження з краплею вершків, щоб позичити енергію у завтрашнього дня й дотягти до кінця цього». На жаль, афект не такий точний. Він просто говорить вам: «Біп! Вам кепсько».

Якщо ви зможете чесно сказати: «Я цілковито не погоджуюсь із цими людьми, але можу зрозуміти, чому вони вважають саме так», ви на крок наблизитеся до менш поляризованого світу.

Натомість згадайте, коли ви востаннє відчували спрагу й випивали склянку води. За лічені секунди після того, як ви допивали останні краплі, спрага, імовірно, слабшала. Ця подія може здаватися цілковито звичайною, але воді насправді треба близько 20 хвилин, щоб досягти кровотоку. Вода ніяк не може втамувати спрагу за кілька секунд. То що тоді зменшило вашу спрагу? Передбачення. Коли ваш мозок планує та виконує дії, які дають змогу пити й ковтати, він водночас передбачає чуттєві наслідки споживання води, що змушує вас відчувати меншу спрагу задовго до того, як вода безпосередньо вплине на вашу кров.

розум — це нескінченна битва між трьома внутрішніми силами за контроль вашої поведінки

Ваш мозок веде бюджет тіла, що регулює воду, сіль, глюкозу й багато інших біологічних ресурсів усередині вас. Науковці називають такий бюджетний процес «алостаз»

Рух має бути вартим зусиль

алостаз. Він означає автоматичне передбачення та підготовку до задоволення потреб тіла, перш ніж вони виникнуть.

Створіння, які могли краще відчувати своє середовище існування, мали більше шансів на виживання та процвітання.

Землею правили створіння без мізків