Лоран Гунель

Таке вже життя: рідко вчасно усвідомлюєш, що складнощі несуть приховану функцію вести нас до зростання.

коли ти йдеш життям, обходячи здалеку все, що тебе лякає, — ти не можеш побачити, що більшість тих лячних речей вигадані твоїм же розумом. Єдиний спосіб перевірити, правдиві чи хибні підстави для страху, — це підійти й перевірити на практиці!

Життя — то є ризик.

Якщо ти не ризикував — ти й не жив.

Саме ризик дає… присмак шампанського.

Сестра Емманюель

Неможливо жити тільки для себе, життя тоді втрачає сенс. Жодні блага на світі не здатні замінити тепло людського спілкування, чистоту почуття, навіть щиру усмішку сусіда на порозі будинку або доброзичливий погляд перехожого.

Чи з усіх щоденних битв оця боротьба з численними бажаннями, які впродовж дня у нас виникають, не є найскладнішою?

Зайняти голову справами — гарний засіб позбутися думок про власні проблеми, — казав собі Джонатан. Хоча він не почувався щасливим, зате був зайнятим.

Це щось на кшталт внутрішньої війни між тобою і… тобою.

— Можна і так сказати.

— Тоді існує ризик, що з цього нічого не вийде! Власне, саме тому здебільшого зазнають невдачі ті, що сідають на дієту. Бачиш, коли воюєш проти самого себе, одне є цілком певним: один із нас мусить програти!

І коли через брак довіри хочеш усе контролювати, тож врешті не контролюєш нічого: контролюй свою дружину — вона тобі зрадить. Контролюй своїх дітей — вони збунтують. Контролюй свій народ — він влаштує революцію.

«Бог сміється з людей, які журяться наслідками, причини яких їм так подобаються».

ми живемо у світі, де людям рідко коли кажуть те, що про них думають. Люди дуже соромляться це висловлювати і врешті-решт стають дуже стриманими: кожен таємно береже в собі позитивні оцінки, як насінини, які висушуються в кишені замість того, щоб бути посіяними або розвіяними за вітром у землю та в дощ.

Можливо, в цьому й ховається причина того, що люди не звикли отримувати такі послання, так складно відверто сказати приємну річ комусь і не наштовхнутися на неправильне розуміння або на підозру в нещирих намірах. І якщо завдяки якомусь нечуваному шансу вашу щирість не поставили під сумнів, то в пориві скромності, яка приховує сум’яття від отримання такого незвичного дарунка, ця особа частенько намагатиметься всіма засобами мінімізувати позитивну якість, яку ви йому приписали.

Щоб обійти це все, Джонатан мав тверде рішення: сказати щось приємне і зникнути. Дати собі час лише на те, щоб помітити здивування, народження усмішки чи появу сяяння в очах, а тоді, подарувавши цей маленький шматочок позитивного дзеркала, щезнути. Це було радісно, і він це обожнював.