Шарлотта Бронте

Мама каже, що ти живеш у нас на ласкавому хлібі.

Мама каже, що ти живеш у нас на ласкавому хлібі.

Мама каже, що ти живеш у нас на ласкавому хлібі.

— Відведіть її до червоної кімнати й замкніть там! Чотири руки одразу вхопили мене й понесли нагору.

У червоній кімнаті почала западати темрява

У червоній кімнаті почала западати темрява; вже минула четверта година, і тьмяний день переходив у похмурий присмерк.

Часом я аж не тямила себе від страху, бо нікому було оборонити мене від його погроз і знущань

Чому ж ми маємо тужити, якщо життя таке коротке, а смерть є певним шляхом до щастя й утіхи?

Джейн Ейр і місіс Рід зі своїми дітьми, яких звали Еліза, Джон і Джорджіана,

няні Бесі та покоївки Ебот.