Чак Поланік

Коли не знаєш, чого хочеш, – каже швейцар, – отримуєш купу того, чого не хочеш.

Щовечора я помирав і щовечора народжувався знову.

третє правило бійцівського клубу: коли хтось каже «досить» або непритомніє – хай навіть тільки вдає, що непритомніє, – бій завершено.

Ти не говориш про бійцівський клуб, тому що бійцівський клуб не існує,

Шість хвилин.

У нас тут щось на кшталт отого трикутника. Мені потрібен Тайлер, Тайлерові потрібна Марла. Марлі потрібен я.

мудак, чудовисько і двоєдушний хитродупий капіталістичний покидьок.

Якби ти міг обрати: бути найгіршим ворогом Бога чи ніким, що б ти обрав?

Я вже не ношу краватки. Бос одягнув синю, тож, мабуть, сьогодні четвер.

так минають дні.
Приходжу на роботу.
Повертаюся додому.
Приходжу на роботу.

«Ти не чудова й унікальна сніжинка. Ти така сама вмираюча органічна матерія, що й будь-хто інший, а ми всі — частки однієї купи перегною».