Олександр Михед

Імена, що скидалися на бренди, не доступні середньому гаманцеві.

Якось неуважно попрощався з мамою і дідом

Ніби боявся не я.

Боялася моя сутність. Бо полювання йшло за нею

Худоба, яка ніколи не дізнається про існування вольєру.

Подвійна мораль — єдина мораль, яка виживає в цьому світі.

Небеса допомагають тим, хто помагає собі»

Щось мені підказує, що всі ці штуки доволі універсальні для всього нашого українського суспільства.

Це тотальна безпорадність звичайного громадянина перед інформацією, маніпуляцією, пропагандою. Беззахисність і тотальна відкритість.

У моєму розумінні те, що асоціюється зі Сходом, — це надмірна травмованість. Рівень цієї травмованості, мабуть, і відрізняє східняків від мешканців Центральної України,

Але це і постколоніальний синдром. Він же виявляється у всьому — у голосуваннях, в електоральних настроях, у соціальній активності, ставленні до реформ і якихось новацій.

Салтикову-­Щедріну приписують фразу про Росію — «Розбудіть мене за сто років і спитайте, що відбувається в Росії, і я відповім: п’ють та крадуть»