Сюзан Коллiнз

Не забувай, голову слід тримати високо. Й усмі­хайся. Публіка обов’язково тебе полюбить!

Щоб була зрада, їй повинна передувати довіра.

Вони вже й так забрали моє майбутнє! Вони не можуть отримати ще й моє минуле!

І не така вже я й недовірлива та похмура. Гаразд, може, мені до вподоби не всі, кого я знаю, може, я рідко всміхаюся, але мені справді дорогі деякі люди.

Головне — правильно себе подати.

Ніколи не грай у карти — програєш усе до реш­ти

Я пам’ятаю все, що стосується тебе

Я так сильно боялася недооцінити своїх ворогів, що майже забула, що переоці­нювати їх також не варто.

Послання. Яке послання? А тоді мене осяяло. Геймітч не посилає мені воду з однієї-єдиної причини — він знає, що я вже майже її знайшла.

Коли я вискочила на галявину, вона лежала на землі, безнадійно заплутавшись у сітці. Вона лише встигла про­стягнути руку крізь отвір і покликати мене на ім’я, коли гострий спис пронизав її тільце.