Стукало Олександр

Переможець каже: «Я помилився, але це востаннє» або «Тепер я знаю, як треба». Невдаха каже: «От якби…», «Треба ж було…» і «Так, але…»

Основою цієї книжки став курс лекцій із сексуальної психології на пошану пам’яті Джейка Ґімбела1, які мені випала честь прочитати у квітні-травні 1966 року в Каліфорнійському університеті.

Відколи почали читатися такі лекції, секс-просвіта стала рухатися семимильними кроками. 1967 року виник щомісячник «Медичні аспекти людської сексуальності» [Medical Aspects of Human Sexuality] [1], найвиваженіше, найнадійніше й найповажніше періодичне видання цього типу.

Ширший вплив пігулок на американське життя позначився народженням (або відродженням) «емансипованої жінки», яка прагнула цілковитої сексуальної рівності. Кілька таких жінок причесало рукопис цієї книжки, вишукуючи там «чоловічого шовінізму». Часом знайдені приклади просто-таки стирчали з тексту, і я вніс відповідні виправлення в остаточну версію. Там же, де, на мою думку, голову піднімав уже «жіночий шовінізм», я відстоював своє, даючи критикиням місце у примітках.

гадаю, у моїх писаннях порівну науки й мистецтва

Одній знайомій поетці, яка писала про секс красиво, але не зворушливо, я сказав, що говорити сухими словами про мокрі почуття неправильно. Коли ж вона стала вживати мокрі слова, я зауважив, що ці теж не годяться. «Варто вживати слів, на яких ковзатимуть і спотикатимуться думки», — сказав я.

Вагітна жінка коло вікна краща за вагітну жінку, яка завжди добирає слушні слова

Коротше кажучи, від спілкування буває багато проблем, і тим, хто собі його дозволяє, варто рано чи пізно навчитися говорити один з одним, якщо хочеться порозуміння.

Мій цинічний друг доктор Горслі радить надто освіченим парам, яким погано живеться разом, припинити спілкуватися й почати говорити.

Напевно, найбільш людяне й найменш вульгарне з усіх сексуальних слів — «кохатися». У нього теплий, вологий і родючий ореол, воно несе із собою обіцянку чогось тривалішого, ніж просто статевий акт. Ніхто не знає, що стається на світанку з людьми, які спарюються, вступають у статеві зносини, чи мають коїтус. Найчастіше снідають разом ті, хто кохається, і тому молодим паннам здебільшого до душі саме це слово. На жаль, воно, здається, менш поширене серед чоловіків — навіть серед тих, кому подобається снідати зі своїми жінками.