Валерія Космідайло

Варто дати собі право на бажання мати у своєму житті чоловіка. Переставши поводитися як чоловік, жінка звільнить місце для жаданого партнера.

ТА, ЯКОЮ Я Є, — ЦЕ ПОДАРУНОК МЕНІ ВІД БОГА.

ТА, ЯКОЮ Я Є, КОЛИ СТАЮ СВІДОМОЮ, —

ЦЕ МІЙ ПОДАРУНОК БОГУ.

Однак хто стоїть на заваді й не дає з'явитися тим речам у твоєму житті? Ніхто, крім тебе. Ти блокуєш появу цих речей, бо вважаєш, що не заслужила їх, що бути багатою — це погано, це антидуховно, що всі багатії — злодії тощо. У тебе можуть бути різні причини, але точно одне: якоїсь миті ти вирішила, що не заслужила всіх цих красивих речей — це та єдина обставина, чому їх не маєш!

Узагалі ми маємо використовувати вуха, щоб чути любов.

еважливо, йдеться про партнера, дитину чи друга: ти критикуєш, бо хтось не виправдовує твоїх очікувань. Ти звинувачуєш людину в тому, що вона вчинила по-своєму, а не так, як ти сподівалася. І тоді стається суперечка, ти розчарована, адже людина не вчиняє, не думає й не говорить так, як ти хотіла б. Тому починаєш її критикувати. Чому? Елементарно: тобою керує бажання допомогти людині бачити ясніше, адже в глибині душі ти переконана, що варто було б вчинити по-іншому.

о ти думаєш про свою маму? Що вона була несправедлива? Знай: що більше думатимеш, що твоя мама була несправедлива, то більше сама такою ставатимеш! Кожна думка, яку ти живиш, вбирає твою енергію; ця енергія завжди виявляється у твоїх характері та поведінці.
А про тата? Вважаєш, він був надто суворий, надто авторитарний? Нехай! Думай і далі так — і перетворишся на точнісіньку його копію. Навіть якщо не хочеш цього помічати й намагаєшся вчиняти не так, як батько, глибоко всередині ти так само авторитарна та сувора. Можеш спитати в людей зі свого оточення, що саме транслюєш: суворість до себе та інших.

и спадає тобі на думку, що чогось у житті замало? Якщо в тебе є постійна потреба, щоб хтось наповнював твоє життя, у тобі живе думка чи відчуття, що чогось бракує. Однак коли контактуєш зі своїм внутрішнім БОГОМ, то маєш грандіозну й потужну творчу енергію, з якою не може виникнути відчуття нестачі в будь-чому. Поглянь на природу довкола. Так багато чого можна навчитися, споглядаючи її! Поглянь, наприклад, на маленьких диких звірят: хіба їм чогось бракує? Ними опікується природа, і вони виживають. А коли звірята помирають — це не трагедія, а природний процес.
Коли думаєш про свій рахунок у банку, то кажеш собі: «У мене є лишень стільки-то грошей»? Коли думаєш про заробітну плату, то стверджуєш: «Я заробляю тільки це»? Як часто порівнюєш себе із заможнішими людьми? Коли дивишся телевізор, у тебе виникає враження, що чогось бракує? Здається, що в людей з ілюзійного телевізійного світу є все… Думай далі, скільки всього ще бракує, і стовідсотково цей дефіцит буде обо­в’яз­ковою частиною твоєї реальності.

Усе, на що спрямовуєш погляд, — це твоє відображення. Якби ти скористалася цією теорією дзеркала бодай у кількох ситуаціях, то щодня у твоєму житті ставалася б дуже важлива трансформація.

ТА, ЯКОЮ Я Є, — ЦЕ ПОДАРУНОК МЕНІ ВІД БОГА.

ТА, ЯКОЮ Я Є, КОЛИ СТАЮ СВІДОМОЮ, —

ЦЕ МІЙ ПОДАРУНОК БОГУ.

Пропоную екстраординарну техніку, яка навчить тебе якісно використовувати зір. Ідеться про творчу візуалізацію. Візьми за звичку уявляти себе, візуалізувати на ментальному екрані все бажане у твоєму житті, замість витрачати час і перейматися через те, що не так.