Виглядай мене, особливо в недоречний час! До побачення!
Юляhas quoted2 years ago
— Насправді це був комплімент, — сказав Мері Брендіцап, — а отже, неправда.
Юляhas quoted2 years ago
Та й узагалі, що тобі до того, що я роблю зі своїми речами? Він мій. Я його знайшов. Він до мене прийшов.
Юляhas quoted2 years ago
він усе ще залюблений у ліси і поля, й річечки. Йому тут має бути добре. Я все йому залишаю, звісно, крім кількох дрібничок. Сподіваюся, він буде щасливим, коли навчиться самостійності. Час йому жити власним розумом.
Юляhas quoted2 years ago
— Він пішов би зі мною, якби я тільки попросив. Та він уже й сам просився перед гостиною. Але насправді це не його бажання.
Юляhas quoted2 years ago
а потім знайти якийсь куточок, де зможу відпочити. У тиші та спокої, без купи настирливих родичів і вервечки надокучливих відвідувачів, котрі безупину смикають за дзвінок. Хочу знайти місце, де зможу закінчити свою книжку.
Юляhas quoted2 years ago
На свої уродини гобіти роздають дарунки іншим. Зазвичай, не дуже дорогі й не так щедро, як цього разу; та сама ідея непогана.
Юляhas quoted2 years ago
— Йому ще за це доведеться заплатити, — казали вони.
Юляhas quoted2 years ago
До кінця Третьої Епохи участь гобітів у великих подіях, унаслідок яких Шир приєднали до Відродженого Королівства, пробудила їхнє широке зацікавлення до власної історії
Юляhas quoted2 years ago
й нічого надзвичайного в Ширі не відбувалось, аж поки пан Торбин не заходився готуватися до святкування своїх сто одинадцятих уродин (1401 Л. Ш.). Від цього моменту і починається ця Історія.