Пан Тадеуш

Собака без хвоста — як шляхтич без двора.

Добірне все було, як у велике свято,
Що навіть декому здавалось забагато
Пишноти для села.

Там зброя гостриться — воскресла наша слава, —
А вже де слава є, то буде і держава!

Тому звичайності учітеся, панове,
Бо нею світ живе, у ній — життя основи,

Тепер хто при грошах — ото вже й гість бажаний!»

гречність — то для всіх, як зброя на війні,

«Гаразд, Тадеуше (бо звався, як Костюшко,
Приїжджий молодик). Гаразд, мій Тадеушку:
Прибуть в Сопліцівку ти добрий вибрав час,
Багато-бо людей тепер гостює в нас,
Багато панночок — є вибір знаменитий!
А дядько твій тебе намислив оженити.
Прибув за кілька день сюди граничний суд,
Та й Граф, що з ним процес, узавтра буде тут;
З жоною й дочками приїхав Підкоморій…[12]
Давно скінчить пора сусідські чвари й спори!

Бо гречність — то для всіх, як зброя на війні,
Але для кожного окрема і відмінна.

Ні! Гречність — то складна і нелегка наука!

Народи і царі, державці і держави».