Лихий король

— Якусь мить, — каже він, — я думав, чи то, бува, не ти в мене стріляла.

Я кривлюсь.

— І чому ти вирішив, що то була не я?

Він усміхається мені.

— Стрілець не влучив.

Я вже казала, що він уміє зробити комплімент так, щоб завдати ним болю. Також він може сказати щось начебто образливе так, що почуваєшся, наче тебе справді бачать.

Чекання — це запорука перемоги.

я думаю про те, як чудово, коли хтось знає тебе досить добре, щоб розуміти твої надії та страхи

він подобається мені так, як не подобався ще ніхто. І з усього, що він коли-небудь зі мною робив, однозначно найгірше — те, що він зумів так сильно мені сподобатись.

Владу завжди легше захопити, ніж утримати.

«Владу завжди легше захопити, ніж утримати».

— Піду до принца Бейлкіна. Якщо він хоче зробити пропозицію Верховному королю, хай спершу переконає його сенешаля.

Цей несподіваний загалом союз розпочався, коли я приставила клинок до його горла, і, як наслідок, він довірився мені достатньо, щоб віддатися на мою милість.

— Нехай ти доростеш до мудрості своїх радників.

Ось мій вирок, — владним голосом промовляє Кардан. — Я виганяю Джуд Дуарте до світу смертних. Нехай її ноги не буде у Фейрі, доки її не помилує корона; інакше ж вона розпрощається із життям.
Я охаю.
— Але ж ти не можеш так учинити!
Він одну довгу мить дивиться на мене, але дивиться спокійно, так, ніби очікує, що я змирюся з вигнанням. Ніби я не більше ніж одна з прохачів, що ходять до нього. Ніби я взагалі порожнє місце.
— Та звісно, що можу, — відповідає Кардан.