bookmate game
Елена Ферранте

Історія втраченої дитини

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
  • Mariya Oliynykhas quoted2 years ago
    Ліла. Я зробила це тому, що все зроблене Лілою і те, що я їй приписувала, здавалося мені з самого малку значно вагомішим і кращим за те, що робила я.
  • Mariya Oliynykhas quoted2 years ago
    творчих осіб, особливо в тих, хто присвятив себе літературі: працювати так, ніби на тебе покладено особливу місію, хоча насправді ніхто ніяких місій тобі не доручав
  • Mariya Oliynykhas quoted2 years ago
    така самовпевненість у всіх творчих
  • Mariya Oliynykhas quoted2 years ago
    лектроніка лише на перший погляд здається чистою, а насправді це дуже брудна справа, нас змушують реєструватися на сайтах, залишати скрізь персональні дані; таке враження, ніби повсюди лишаєш свої екскременти. А я після себе не хочу залишати нічого! Моя улюблена клавіша — “Видалити”».
  • Mariya Oliynykhas quoted2 years ago
    Якщо пек­ло справді існує, то воно — у неї в голові. І мені нізащо б не хотілося опинитися там навіть на кілька секунд.
  • Mariya Oliynykhas quoted2 years ago
    Ліла була гідним супротивником, зробити їй боляче було приємно, не викликало мук совісті, як то траплялося зі слабкішою жертвою
  • Mariya Oliynykhas quoted2 years ago
    Мертві, — сказала Кармен, — мають визначеність. У них є могильна плита, дата народження та смерті. А в її доньки — немає. Її дочка навічно залишиться лише з датою народження. У цьому й горе. Бідна дівчинка ніколи не матиме завершення життєвого шляху, постійного місця, куди її мама може прийти, посидіти, заспокоїтися.
  • Mariya Oliynykhas quoted2 years ago
    тепер, коли йому не треба виконувати роль батька щодня, з нього вийшов чудовий татко, навіть Імма його обожнює. Можливо, з чоловіками інакше не можна: пожити деякий час разом, народити дітей — і розійтися кожен своїм шляхом. Легковажні, як Ніно, підуть собі, забувши про відповідальність. А серйозні, як П’єтро, виконуватимуть свої обов’язки якнайкраще. Хай там як, а часи вірності та спільного життя минули — і для чоловіків, і для жінок. Тоді чому ми бачили в бідолашному Дженнаро, тобто Ріно, загрозу? Хай би Деде насолодилася своєю пристрастю й пішла далі своєю дорогою. Через де­який час вони, можливо, ще зустрінуться, перекинуться кількома добрими словами. Усі історії так закінчуються. То чому для доньки я бажала чогось іншого?
    Ця думка мене збентежила, і я заявила суворим тоном, що вже пізно і пора спати. Ельза саме присягалася, що через кілька років, як тільки випуститься з ліцею, поїде до батька
  • b6296786167has quoted3 years ago
    ї щастя будується на нещасті іншої
  • b6296786167has quoted3 years ago
    Вона, як завжди, надавала собі право встромляти шпильку в моє серце, але не для того, щоб зупинити його, а щоб змусити битися частіше.
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)