Спотворена брехня

Якби я була з кимось іншим, я б ніколи не знайшла в собі сміливості зробити те, що щойно зробила. Страх бути відкинутою був би занадто сильним, навіть якби це був хтось, з ким я зустрічалась. Але це було однією з моїх улюблених речей у Крістіані. Я могла бути тою, ким я була, і ким я прагнула бути рівною мірою.

Мені ніколи не доводилося хвилюватися, коли я була із ним.

— Блять, Стелло, — змучений стогін Крістіана послав ще одну стрілу похоті в моє серце. — Це до біса приємно, люба.

Я застогнала від задоволення і подвоїла зусилля. Слина текла з куточків мого набитого рота і капала на підборіддя, але я не зупинялася. Мінет був для нього, але кожен стогін і ковзання його члена по моєму язику віддавалися у моїй промежині.

Мені подобалося знати, що я можу збудити його так. Що я могла давати та отримувати задоволення за своїм бажанням. Я стояла на колінах, але в мене була сила, щоб привести його до задоволення.

— Ти доторкнувся до того, що було моїм. І якщо є щось, що я ненавиджу... — я увігнав ніж глибше, дозволивши зазубреному лезу пронизати його плоть із болісною повільністю, доки його крики не досягли нелюдської висоти. — Це коли люди торкаються того, що належить мені.

Навіть коли мене оточували люди, частина мене ізолювала себе доти, доки я не відчула, що дивлюся фільм про своє життя, а не проживаю його. Я ніколи нікому не належала, і ніхто ніколи не належав мені. Ідея була рівною мірою хвилюючою і жахливою.

Отже... — губи Крістіана торкнулися моїх. — Що скажеш, метелику? Хочеш спробувати зустрічатися по-справжньому?

Я думав, це очевидно, але якщо це не так, то скажу зараз: ти моя, Стелло, — його дотик затаврував мою шкіру гарячим почуттям власництва. — Я не хочу бачити інших жінок, і я, чорт забирай, не хочу, щоб ти зустрічалась з іншими чоловіками, — лід в його голосі заморозив слово «чоловіками». — Ми створені одне для одного. Ексклюзивні. Немає світу чи життя, де це було б неправдою.

Я хочу прояснити деякі речі, — губи Крістіана торкалися моїх із кожним словом. —Доторкнися до іншого чоловіка — він помре. Дозволь іншому чоловікові доторкнутися до тебе — він помре. Скажи мені, що я не можу доторкнутися до тебе... — його хватка на моїй потилиці міцніше стиснулася, а голос знизився. — І я, чорт забирай, помру.

Коли я знайшла підходящу людину, мені захотілося зануритися в це велике, всепоглинаюче кохання. Кохання, яке змусило Алекса переїхати в іншу країну заради Ейви, яке надало Бріджит і Різу хоробрість піти проти країни і перетворило багаторічну ворожнечу між Джошем і Джулс на щось прекрасне.

Така любов існувала. Я була свідком цього на власні очі.

Але Крістіан не вірив у це, і хоча я знала, що він хотів мене, він не хотів мене настільки, щоб змінити таке глибоко вкорінене переконання.

Жодних сумнівів, жодної невпевненості, жодного надмірного аналізу. Тільки м’які, переривчасті звуки мого дихання і дотик рота Крістіана до моєї шкіри, поки він цілував мою шию і торс.

М’якість його дотику повністю суперечила жорстокості його траха, але це було так правильно, що я не сумнівалася в цьому.

Я мало не замурчала від задоволення, коли він перевернув мене на бік і провів рукою по моїй дупі. Його сильні пальці розминали м’язи, поки я не перетворилася на калюжу без кісток.

— Ти так добре впоралась, — пробурмотів він. — Така гарна дівчинка.

Вона дійсно хотіла залишитися, і я волів би втратити імперію, ніж бачити її сумною через мене.