Записано на кістках. Друге розслідування

стримувався.
—

Не завжди є відповіді на все, як би старанно ми не шукали. Іноді потрібно навчитися просто відпускати речі.

Мені шкода, що готель зруйновано. Але я більше вдячна за те, що врятовано, ніж сумую за тим, що втрачено.

Що більше хтось має втратити, то більше намагатиметься це зберегти.

трагедії байдуже на багатство чи гламур.

Ви думаєте, що нарешті контролюєте своє життя, а потім — бац! Щось, чого ти ніколи не очікуєш, приголом­шує тебе зненацька.
— Це просто життя. Ви не можете захиститися від усього.

Він уже все вирішив, а такі незручні дрібнички, як факти, не змінять його вердикту.

Вона вийшла сильнішою зі своїх випробувань, але ті залишили по собі осад тривоги, і той час від часу спливав на поверхню. Вона дуже добре знала, наскільки тонка межа відокремлює повсякденне життя від хаосу. І як легко її перетнути.

Але я мав знати, що не варто приймати нічого як належне.

Коли доходить до біди, ми всі у своєму серці егоїсти. Підносимо молитви: «Тільки не мене, не моїх. Не зараз».