uk
Books
Шарль Бодлер

Квіти зла

  • Талавіра Тінаhas quoted2 years ago
    АЛЬБАТРОС
    Буває, моряки піймають альбатроса,

    Як заманеться їм розваги та забав.

    І дивиться на них король блакиті скоса —

    Він їхній корабель здалека проводжав.

    Ходити по дошках природа не навчила —

    Він присоромлений, хода його смішна.

    Волочаться за ним великі білі крила,

    Як весла по боках розбитого човна.

    Незграба немічний ступає клишоного;

    Прекрасний в небесах, а тут — як інвалід!..

    Той — люльку в дзьоб дає, а той сміється з нього,

    Каліку вдаючи, іде за птахом вслід!

    Поет як альбатрос — володар гроз та грому,

    Глузує з блискавиць, жадає висоти,

    Та, вигнаний з небес, на падолі земному

    Крилатий велетень не має змоги йти.
  • ivanzhabrovets17has quoted2 years ago
    Ми щедро платимо за наше зізнавання,

    Затяті в злочині та підлі в каятті,
  • Артур Вознюкhas quoted2 years ago
    Поет як альбатрос — володар гроз та грому,
    Глузує з блискавиць, жадає висоти,
    Та, вигнаний з небес, на падолі земному
    Крилатий велетень не має змоги йти.
  • Дарья Коржоваhas quoted3 years ago
    Як легко, духу мій, возносишся й летиш!

    І наче той плавець, що зомліває в морі,

    Ти мужньо й весело безмежжя неозорі

    Долаєш, входячи в благословенну тиш.
  • Дарья Коржоваhas quoted3 years ago
    Хто над життям собі торує вільну путь,

    Хто вивчив легкома речей і квітів мову.
  • Дарья Коржоваhas quoted3 years ago
    Ходити по дошках природа не навчила —

    Він присоромлений, хода його смішна.

    Волочаться за ним великі білі крила,

    Як весла по боках розбитого човна.
  • Дарья Коржоваhas quoted3 years ago
    Поет як альбатрос — володар гроз та грому,

    Глузує з блискавиць, жадає висоти,

    Та, вигнаний з небес, на падолі земному

    Крилатий велетень не має змоги йти.
  • Дарья Коржоваhas quoted3 years ago
    оли з’являється поет на цьому світі,

    Його родителька від розпачу й журби

    На Бога кидає прокльони ядовиті,

    І співчутливо Бог сприймає ті клятьби:

    «Чом народила я цей поглум? Чи не краще

    На світ спровадити гадюк ціле кубло?

    Будь прокляте моє кохання негодяще

    І лоно трепетне, що блазня зачало!
  • Дарья Коржоваhas quoted3 years ago
    Природа — храм живий, де символів ліси

    Спостерігають нас і наші всі маршрути;

    Ми в ньому ходимо, й не раз вдається чути

    Підмурків та колон неясні голоси.

    Всі барви й кольори, всі аромати й тони

    Зливаються в могуть єдиного єства.
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)