Світло, яке ми втратили

Я дуже давно не відчувала нічого подібного, цю книгу прочитала за ніч. Одну ніч, проплакавши всю ніч. Ранок зустріла по новому.

Так сильно емоції мене ще не переповнювали😥💕👍

Я плакала, плакала коли читала. Це щось неймовірне, це дуже душевна книга, дуже зворушлива і дуже справжня...

Глибока, сильна, душевна історія , жива і не театральна , наповнена сенсами, ти до останнього не знаєш що буде далі і це зачаровує .

Як на мене стиль дуже схожий на Джоджо Мойеса тільки зовсім трішки з перчиком🌶, а я її творчість не люблю. Банальна романтика, пепедбачуване закінчення, про яке можна здогадатись з натяків головної героїні. Мені не сподобалось. Мабуть прихильникам такого стилю сподобається, а я можу сказати, як казав класик: «Не вірю!»😄 Аж надто якось кіношно виглядає історія, штучно, романтично до нудоти.

Мені сподобалась)) раджу прочитати.

Плакав як тряпка

Дуже сумна історія(

На одному диханні .
Про кохання ,завжди ,читаєш з захопленням !

Надзвичайно! Я так поринула у вир емоцій, що декілька годин не могла повернутися до реальності, насправді кінець неочікуваний і звичайно шкода Люсі… Важко уявити як можна перенести такі події у своєму житті