Емоційна спритність. Як почати радіти змінам і отримувати задоволення від роботи та життя

треба пам’ятати, що чиясь негативна оцінка рідко буває об’єктивною77 і що нема рації вважати цю критику істиною та, далебі, не слід її залучати до власної самооцінки.

робіть вибір на підставі власних цінностей.

в стосунках з реальним світом у вас є величезний вибір реакцій на нього.

ваша історія і ваш вибір. Вона мусить належати вам, а не керувати вами, і це слід шанувати зі співчуттям.

Насправді негативність — нормальна. Це фундаментальний факт. Ми так влаштовані, аби іноді мати негативні відчуття. Просто така людська природа. Надмірність стресу через позитивну налаштованість — це результат того, що наша культура, образно кажучи, заліковує нормальні коливання наших емоцій, а суспільство часто дослівно заліковує невгамовних дітей і жінок з перепадами настроїв.

Власне, одним із великих парадоксів людського досвіду є те, що ми не можемо змінити себе й наші обставини, не прийнявши того, що існує зараз. Прийняття — перед­умова зміни.

Мавпячий мозок переймається спонуками минулого («Я не можу вибачити те, що він вчинив») і повабом майбутнього («Не дочекаюсь, коли піду до менеджера і висловлю йому свою думку»).

«Мавпяче мислення» — це термін з галузі медитації, що описує нескінченну внутрішню балаканину, що перестрибує з теми на тему, як мавпа — з дерева на дерево.

ізнесвумен Сера Блеклі, засновниця фірми спідньої й коригувальної білизни «Спенкс»8, колись наймолодша у світі мільярдерка, яка всього добилася власними руками, пише, як за вечерею батько казав: «Ну ж бо, розповідай про свої провали сьогодні». Це не для того, щоб деморалізувати її. Батько хотів заохотити дітей іти поза межі, і нівроку було, навіть прийнятно, десь перечепитися під час спроби зробити щось нове й важке.

Ми виходимо за межі об’єкта, і ширший погляд дає змогу бачити себе як шахову дошку6 з великою кількістю можливостей, а не як поодиноку фігуру на дошці, що має наперед визначені правила руху.