uk
Джон М. Баррі

Пандемія. Моторошна історія іспанського грипу

Notify me when the book’s added
To read this book, upload an EPUB or FB2 file to Bookmate. How do I upload a book?
Білл Ґейтс додав цю книжку до списку must read
Бестселер New York Times
Уроки досвіду 1918 року в контексті коронакризи

«Переконливо та своєчасно».
— The Boston Globe

На початку XX століття людство здригнулося від смертоносної хвороби, що забрала життя мільйонів людей у всьому світі. Дехто називав її середньовічною чумою, яка раптом повернулася у XX століття. Однак найбільше вона відома як "іспанський грип". Пандемія, що косила людство без шансу на рятунок. Звідки прийшла "іспанка" і чому вона стала найсмертоноснішою хворобою ХХ століття?

Джон М. Баррі ретельно досліджує історичні передумови, розвиток і наслідки Великого грипу. Автор розповідає про ситуацію з американською медициною на початку ХХ століття, причини стрімкого поширення вірусу, його страшні симптоми й наслідки для людського організму, пошук збудника; говорить про роль окремих персоналій у становленні тогочасної медичної науки, масштабну боротьбу з хворобою, порятунок життів і біль скалічених доль тисяч хворих, яких не змогли врятувати. Ця книжка — пересторога та інструкція, здатна змінити вектор руху сучасної пандемії.
Джон Баррі — історик зі світовим іменем, видатний учений, автор книжок із міжнародних списків бестселерів. Співпрацював з авторитетними виданнями, зокрема із The New York Times, The Wall Street Journal, Time Magazine, Fortune, The Washington Post та Esquire.

«Жахає… уроки 1918 року не могли б бути ще актуальніші".
— Newsweek
«Баррі вміщує пандемію в контекст національної та світової історії… Його добре підготовлений і написаний твір порушує очевидне запитання: чи може це статися знову? І відповідь така: звісно, може».
— Los Angeles Times
This book is currently unavailable
613 printed pages
Have you already read it? How did you like it?
👍👎

Quotes

  • Дар'я Барікhas quotedlast year
    97 % людської ДНК не містять генів
  • Дар'я Барікhas quotedlast year
    Генетичний код використовує мову з чотирьох літер, кожна з яких означає певну хімічну речовину: аденін, гуанін, цитозин або тимін (у деяких випадках тимін заміняє урацил).
  • Дар'я Барікhas quotedlast year
    свіжоспечений випускник Гарварду вбив трьох пацієнтів поспіль, бо не знав, яка доза морфіну смертельна.
fb2epub
Drag & drop your files (not more than 5 at once)